Close

31.12.2017

Львівський залізничний вокзал

Львівський залізничний вокзал

Львівський залізничний вокзал

Унікальність Львівського вокзалу в тому, що це перший залізничний вокзал на території сучасної України.

У 1858 році цісарсько-королівське Привілейоване товариство Галицьких залізниць імені Карла Людвіга отримало концесію на будівництво вокзалу у Львові. Будівництво велося на заболоченій горі на площі 67 морґів. Спорудження вокзалу було 70 сажнів у довжину і 10 сажнів завширшки. У приміщенні розташовувалися зали очікування для пасажирів усіх класів,
ресторан, кафе, контори технічних служб і поліції, каса багажного відділення, поштове відділення.

Львівський залізничний вокзал

Біля будівлі вокзалу були розміщені два павільйони для контор і приміщень службовців, вагонне депо з чотирнадцятьма вагонами, казарми для наглядачів і залізничних робітників, ремонтні майстерні, склади. Персонал вокзалу складав 38 осіб: начальник, 26 службовців, 10 наглядачів і лікар.

Відкриття вокзалу відбулося 4 листопада 1861 року одночасно з відкриттям руху на Галицькій залізниці імені Карла Людвіга на ділянці Перемишль – Львів. О 14:30 прибув перший потяг у складі паровоза «Ярослав», двох пасажирських вагонів і чотирьох платформ. Поїзд розвивав швидкість до 30 км/год.

24 листопада 1861 року дирекція залізниці отримала дозвіл на регулярний рух потягів зі Львова до Відня і Кракова. Це було перше регулярне сполучення, яке означало включення цих територій до європейської мережі залізниці, відкривало широкі можливості для реалізації на Галичині промислових, індустріальних, культурно-мистецьких та військових проектів. У 1866 році було відкрито рух до Чернівців, в 1869 році – до Бродів і кордону з Російською імперією, в 1881 році – до Тернополя і Підволочиська.

У 1892 році залізниця стала власністю держави. Це прискорило приплив інвестицій, відповідно, і будівництво нових ліній. Також постало питання про будівництво у Львові нового залізничного вокзалу, адже існуючий не справлявся з зростаючим пасажиропотоком.
Проект нової будівлі вокзалу створив польський архітектор, професор Владислав Садловський. Будівництво було розпочато в 1902 році на місці старого вокзалу. Будівельні роботи виконувала фірма Івана Левинського, Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського. Над проектом працювали імениті інженери і скульптори. Фронтон будівлі прикрасили скульптурами
А.Попеля і П.Войтовича: жінка символізує дорогу і торгівлю, людина на леві – промисловість і місто Львів. Стіни вокзалу були прикрашені вишуканою ліпниною і вітражами. Основним елементом оформлення головного вестибюля був вітраж «Архангел Михаїл» з панорамним видом Львова на тлі.

Вокзал тоді був одним з найкращих у Європі і не тільки з огляду на архітектурне рішення; все тут було продумано для зручності пасажирів. Вони входили до великого центрального вестибюлю, що служив одночасно операційним залом. Зліва знаходились 5 квиткових кас І та II класу, справа – 5 кас III класу. У бічних частинах вокзалу розміщувалися зали очікування для
пасажирів різних класів. Під час спорудження вокзалу використали найкращі досягнення початку ХХ століття: електричне освітлення і вентиляцію, центральне опалення, перші
в Україні електричні ліфти та матричні годинники.

Однією з інженерних дивовиж було ажурне перекриття перонів, яке завдяки нанесеній на нього емульсії світилося уночі. Вхід на вокзал тоді був платним. Польський путівник тих часів писав:«Якщо хочете побачити чудо, поїдьте у Львів і подивіться на залізничний вокзал».
Львівський вокзал, створений в стилі модерн, був визнаний сучасниками одним з найкрасивіших залізничних вокзалів в Європі. Перонний дебаркадер Львівського вокзалу і до цього дня вважається однією з найвдаліших інженерних конструкцій того часу. Вражаюче і те, що така красива будівля була побудована в неймовірно швидкі для того періоду терміни – всього за два роки. Урочисте відкриття нового сучасного вокзалу у Львові відбулося 26 березня 1904 року.

Львівський залізничний вокзал

На долю Львівського вокзалу випало чимало випробувань. 20 червня 1915 вокзал підпалили відступаючі війська Російської імперії. Спорудження також значно постраждало в результаті польсько-української війни 1918-1919 років. В результаті були знищені початкові інтер’єри і центральний портал вокзалу.

Після переходу Львова до складу Польщі почалися роботи по відновленню станції під керівництвом архітектора Генрика Заремби. У 1923 році на фасаді й усередині споруди встановлено кілька композицій Петра Войтовича. Повністю перебудова львівського
вокзалу завершилася лише в 1930 році.

Вокзал сильно постраждав під час Другої світової війни, він піддавався руйнуванням вже з першого дня війни – 1 вересня 1939 року. Повна повоєнна відбудова завершилася лише в 1957 році.

У 2003 році, до сторіччя споруди, вокзал був відреставрований і сьогодні радує своєю красою львiв’ян та гостей міста.

За матеріалами Інтернет
Тарас Рейка

Журнал «Залізничне постачання» — Серпень 2017 року